Болонский процесс и высшее образование на Украине

    Дисциплина: Политология
    Тип работы: Реферат
    Тема: Болонский процесс и высшее образование на Украине

    ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………………………..3 Болонський процес і вища освіта в Україні………………………………………...5 Висновки…………………………………………………………………………….11 Список джерел

    інформації…………………………………………………………12 ВСТУП Ідеї пан\'європеїзму, що довгий час висувалися мислителями впродовж історії Європи, з особливою силою зазвучали після Другої світової війни. У

    післявоєнний період на континенті з\'явилися ціла низка організацій: Рада Європи, НАТО, Західноєвропейський союз. Перший крок у бік створення сучасного Євросоюзу був зроблений в 1951: ФРН,

    Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Італія підписали договір про заснування Європейського об\'єднання вугілля і сталі (ЕОВС, ECSC — European Coal and Steel Community), метою якого

    стало об\'єднання європейських ресурсів з виробництва сталі й вугілля, в дію даний договір вступив з липня 1952 року. З метою поглиблення економічної інтеграції ті ж шість держав в 1957

    заснували Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, Спільний ринок) (EEC — European Economic Community) і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом, Euratom — European

    Atomic Energy Community). Найважливішим і найширшим за сферою компетенції з цих трьох європейських співтовариств було ЄЕС, так що в 1993 році воно було офіційно перейменоване в

    Європейські спільноти (ЄС — European Community). Процес розвитку і перетворення цих європейських співтовариств в сучасний Європейський союз відбувався шляхом, по-перше, передачі все

    більшого числа функцій управління на наднаціональний рівень (поглиблення) і, по-друге, збільшення числа учасників інтеграції (розширення) [1]. Наступним кроком до інтеграції стало

    розуміння необхідності спільних дій не лише у сфері економіки й політики, а й у освітній. У 1998 році у м. Болоні європейськими міністрами освіти була підписана спільна декларація про

    єдині засади розбудови системи вищої освіти у Європі. Болонський процес спрямований на формування єдиного відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних

    технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського

    регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці [2]. Україна приєдналася до Болонського процесу

    під час зустрічі міністрів освіти європейських країн у Норвегії в 2005 році у Бергене. [1] Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, треба провести серйозні реформи в

    галузі освіти. Українська вища освіта відрізняється від європейської. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС І ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ У Європейському Союзі прийняті і діють інші стандарти. Престиж освіти,

    високої кваліфікації у Європі традиційно дуже високий. Там знають і розуміють, що здолати освіту здатна не кожна людина. Вищу освіту спроможний здобути заледве один з десяти тих, хто

    навчався у школі, а до вищих студій (на магістерському і докторському рівнях) доходить не більше 10-15 % випускників бакалаврату. У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише

    тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 до 25% усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на

    навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. За прогнозами європейських фахівців, Україні достатньо мати 40-50 вищих навчальних

    закладів. Але навіть для такої кількості ВНЗ Україна, за твердженням європейських експертів, не має сьогодні достатнього кадрового потенціалу. Сьогодні наш диплом не визнається у Європі,

    наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками, за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю

    перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація українського диплома триває. Найбільше не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців – низька дієвість знань. Дієвість -

    це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше. За європейським стандартом дипломований фахівець відразу

    займає робоче місце і виконує свої посадові обов’язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця, фірма впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія

    цього – високе реноме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином і фірма матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг

    серйозно постраждає. За кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5 – 2 роки). Диплом бакалавра свідчить

    про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Наші вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні

    підготовки фахівців з вищою освітою: заклади 1-2 рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах 3-4 рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і

    магістрів. За кордоном цього не розуміють. Отже, треба уніфікувати освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів. Болонський

    процес спрямований на формування єдиного відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання

    мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме

    працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці. У зв’язку з проголошенням Україною про свій намір приєднатися до Європейського Союзу система вищої освіти потребує

    докорінного реформування. Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадженні нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.[3]

    Тому дослідження та створення науково-методичного і технологічного супроводу переходу Університету на європейський стандарт вищої освіти є актуальним для НТУ «ХПІ». Пропонуємо вашій увазі

    основні положення організації системи освіти у вищій школі на принципах Болонського процесу. Спроби надати загальноєвропейського характеру вищій школі фактично розпочалися в 1957 році з

    підписання Римської угоди. Згодом ці ідеї розвинулися в рішеннях конференції міністрів освіти 1971 та 1976 років, у Маастріхтському договорі 1992 року. Наступні роки характеризувалися

    запровадженням різноманітних програм під егідою ЄС, Ради Європи, що сприяли напрацюванню спільних підходів до вирішення транснаціональних проблем освіти. В 1997 році під егідою Ради

    Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в ...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены