Шпаргалки по философии

    Дисциплина: Философия
    Тип работы: Реферат
    Тема: Шпаргалки по философии

    Історія філософії

    Передумовами виникнення філософії в країнах сходу були: 1) стрибок у розвитку виробничих сил внаслідок переходу від бронзи до заліза; 2) поява товарно-грошових відносин; 3)

    виникнення держави; 4) зростання опозиції традиційниій релігії, критика нормативно-моральних установок і уявлень; 5) розвиток науки, нагромадження емпіричного матеріалу, наобхідність

    логічного і абстрактного осмислення Філософія країн Сходу ма

    ряд особливостей, які визначаються специфікою розвитку суспільних відносин цих держав, і насамперед чиновницько-бюрократична система в Китаї та кастовий лад в Індії, які

    сприяли збереженню традиційних релігійно-міфологічних уявлень у формуванні перших філософських течій

    На думку даосистів людина і весь світ

    породженням «дао» Вона частина природи і повинна іти шляхом «де» (доброчинності) Це означа

    що життя повинне здійснюватися у відповідності з природою Філосоія даосизму - це, перш за все прямування по шляху вказаному природою Для цього потрібно дотримуватися недіяння,

    розслабитися, щоб бути в гармонії світу, активність якого визначаються вза

    модімю двох начал ян та інь Філософія даосизму носила переважно містичний характер Основний зміст конфуціанства викладений у книзі «Лунь юй» В цілому ідеалістисна концепція

    конфуціанства мам виразний етико-гуманістичний характер Ідеї Конфуція полягають у повазі до старших за віком і за матеріальним сьановищем правителі держав мають бути людбми мудрими,

    подавати приклад високоморальної поведінки Людина повинна бути ввічливою справедливою пізнавати світ через засвомння добродійних чинників Конфуцій перший філософ, який побудував систему

    етичних поглядів, обгрунтовувючи їх ученням про соціальну природу людини Бути людиною у своїх вчинках - головна вимога Конфуція до індивідаОсновні заповіді: допомагати іншим досягнути

    те, що бажамш сам досягнути; чого не бажамш собі не бажай і іншим Моїсти вважали, що народ приречений на нещастя, бо на нього мають вплив три лиха: голод, холод, важка праця Вони

    вважали, що необхідно скасувати рабство, позбутися багатих ліквідувати війни Моїсти першими поставили питання про виникнення держави Вони вважали, що правителі повинні жити скромно а не

    дбати провласне збагачення

    Веди - збірники записів міфологічних текстів та релігійних гімнів Складаються з трьох частин Ригведа - збірка гімнів, Брахмана - сто шляхів - креівництво ведичного ритуалу Упанішада

    - містить основи староіндійського релігійно-філософського мислення у ведах видно звязок між філософі

    ю, релігі

    ю та міфологі

    ю Найбільш відомими напрямами в Стародавній Індії були джайнізм, буддизм, чарвака та його

    Джайнізм: 1) визнання двоїстості природи особи

    (матеріальної та духовної) 2) їх з

    днання за допомогою приводить до виживання індивіда 3) у кожного індивіда ма

    місце боротьба доброї та злої карми 4) особа здатна звільнитися від злої карми у джайнізмі

    понняття про «три коштовноті» їх

    стуь 1) вірне розуміння 2) вірне пізнання 3) вірне життя

    буддизм - це впливове ідеалістичне вчення в стародавній індії, яке згодом разом із християнством та ісламом перетворилися в одну з світових релігій Буддизм розглядам

    світ як

    диний потік матеріальних і духовних елементів Потік неперервно зміню

    ться, внаслідок чого реальність стам процесом вічного і неперервного становлення Вершина досконалості досягамться шляхом самоспоглядання та самозаглиблення, кінцевою метою яких м

    стан вічного блаженства нірвана Філософія чарвака виступала проти вед Основою світу за цим вченням м вогонь, повітря, вода і земля смерть - кінець усьому, нема

    ні душі ні карми страждання та насолода - основні фактори людського буття мета людини - бгатство та насолода Йога - шлях практичного змднання людини з Богом Філософія йоги

    спирамться на положення про медитацію - ізоляція думки та відчуттіввід зовнішнього світу Подолання карми (закон вдплати який ді

    при переселенні душі)

    Демокріт основну увагу приділяв питаннім походження людини, соціально-етичним та політичним проблемам він зробив спробу зясувати походження держави та суспільства З точки зору

    Думокріта люди походять з природи, яка була їх колискою

    Щою запобігти небезпекам люди обмднувались, встановлювали певні закони, домовлялися про обмеження деяких своїх прав для Демокріта власність мала сенс, якщо

    вона накопичувалась власною працею, тому, що прибутки отримані несправедливо руйнують доброчесність Універсальними правилами моральностями ним визнаються такі як досягнення доброї

    думки, житт

    вої рівноваги та поміркованості Сократ - більшу частину свого життя проводив на майданах він вступав розмову з кожним, хтобажав вести бесіду з ним Сократу належить вислів Я знаю

    лише те що нічого не знаю Політичні погляди Сократа грунтувались на впевненості, що влада повинна належати кращим, тобто справедливим і мудрим, які зжатні оволодівати мистецтвом

    управління державою Сократ вчив, що той хто знам що таке добро обовязково чинить добро, а той хто чинить зло або не знам що таке добро або творить зло з метою кінцевої перемоги добра

    над злом Учень Сократа Платон виходив з того що індивід не може задовільнити всі свої потреби Платон будував теорію «ідеальної держави» він вважав державу суспільним утворенням трьох

    соціальних груп правителів, воїнів, ремісників і землеробів Він ввів такі терміни аристократія (ідеальна держава), тимократія (влада кількох осіб, які спираються на силу), олігархія

    (влада кількох осіб, що спираються на торговців та лихварів), демократія (влада демосу) держава повинна діяти на благо суспільства На думку Арістотеля держава зумовлена обмктивними житт

    вими потребами людей Тільки вона забезпечум роквіт особистості Форми державного устрою Арісотель поділяв на правильні (монархія, аристрократія) та неправильні (тиранія, олігархія

    і демократія) основою аристрократії м добропорядність, олігархії - багатство, демократії - свобода Ціцерон, Сенека , Лукрецій Кар, Марк Аврелій зробили чимало для розвитку політичної

    думки Стародавнього світу

    Аврелій Августин у сво

    му вченні запропонував цілісну картину світу, він створив терію особистості, спрямованої до ітсини та добра він закликав людину до праці надихав її на успіх Зміст добра нада

    ться заповідями Гріховне суспільство або не зна

    вищого закону або не може його здійснити Він вважав що сил людини щоб врятувати душу не достатньо їй потрібна вища благодать Августин ввадав що держава - це різновид зла

    Вчення Августина справило на розвиток християнських концепцій Фома аквінський головну мету і виправдання держави вбачав у збереженні суспільної злагоди та миру,які досягаються

    наданням кожній людині прийнятних умов для існування, засобів для морального і духовного розвитку, що допомагають державі у духовному вихованні справжнього християнина Влада монарха

    на його думку повинна бути мднальним началом і спиратися на мудрітсь правителя, кяий мам ставитися до управління як до мистейтва і бути творцем Аквінський вважав великим гріхом

    виступи проти влади, намагався обгрунтувати зверхність церкви над світською владою

    Н Макіа...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены