Політичне життя і політична система суспільства

    Дисциплина: Политология
    Тип работы: Контрольная
    Тема: Політичне життя і політична система суспільства

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    Кафедра політології і права
    Контрольна робота з предмету „Політологія”
    Виконала__________________студентка
    групи 3зПР
    Пестрецова Л.М.
    Перевірив _________________
    Чермошенцев М.І.
    Херсон – 2007
    6 – варіант
    Політичне життя і політична система суспільства
    Політичне життя, його сутність і основні форми прояву.
    Поняття політичної системи суспільства, її сутність і функції, критерії ефективності на сучасному етапі.
    Розвиток політичної системи України.
    Політичне життя, його сутність і основні форми прояву.
    Політичне життя суспільства — одна з найширших категорій політології, яка охоплює всю політичну сферу та її елементи, дає можливість відобразити їх динамізм. У різні епохи й у
    різних країнах воно має свої особливості, залежить від рівня цивілізованості суспільства, його демократизму, співвідношення корінних інтересів соціальних груп, вміння і прагнення
    політичного керівництва об\'єднати народ для досягнення спільної ме­ти. Закономірністю політичного життя є зростання його ролі й значення у міру зростання людського виміру політики
    демократизації і гуманізації соціальних засад суспільства, формування соціально-правової держави.
    Політичне життя — сукупність духовних, емоційних і практичних явищ політичного буття людини і суспільства, що характеризує їхнє ставлення до політики й участі в ній.
    Політичне життя завжди існує в конкретно історичних формах, зумовлених матеріальними й соціокультурними чинниками. Водночас воно являє собою сукупність політичних явищ, які
    функціонують у суспільстві, керованих і спонтанних політичних процесів; результат діяльності соціальних суб\'єктів — класів, націй, соціальних верств, груп, індивідів і створюваних
    ними політичних інститутів; сферу боротьби за реалізацію ідеалів, норм, цінностей, що концентрують у собі корінні потреби та інтереси соціальних суб\'єктів; взаємодію і зміну при владі
    політичних сил для репрезентації владних інтересів усіх соціальних груп.
    Політичне життя тісно пов\'язане з найрізноманітнішими формами політичної діяльності.
    Політична діяльність — індивідуальна чи колективна, спонтанна чи організована діяльність соціальних суб\'єктів, яка прямо чи опо­середковано випливає з інтересів великих
    суспільних груп і цін­ностей, що їx вони поділяють.
    Ця діяльність відбувається в межах існуючих відносин з владою або всупереч їм, регулюється правовими нормами та статусними ролями. Її можна розглядати у широкому й вузькому
    значеннях. У широкому розумінні політична діяльність постає як реалізація суспільно-політичних відносин, взаємодія класів, націй, організацій, органів, інших соціальних спільнот й
    окремих осіб для здійснення певних політичних інтересів щодо завоювання, використання та утримання влади. У вузькому значенні політична діяльність — це методи й засоби виконання
    владних функцій певними політичними силами, соціальними групами, а також засоби протидії їм.
    Розрізняють теоретичну й практичну політичну діяльність.
    Для теоретичної основними формами є:
    пізнавальна;
    прогностична;
    ціннісно орієнтована.
    Практична політична діяльність — це вироблення й реалізація внутрішньої та зовнішньої політики держави, різні форми участі в політичному житті суспільства партій,
    громадсько-політичних об\'єднань, рухів.
    Основні
    її
    форми:
    увалення політичного рішення;
    вибори;
    політична реформа;
    страйк;
    демонстрація;
    дипломатичні, міжурядові переговори;
    офіційний візит тощо.
    Умовою й формою політичної діяльності є політичні відносини, які виникають внаслідок соціальної диференціації суспільства і вияву інтересів великих суспільних груп.
    Суб\'єктами політичних відносин є:
    класи;
    нації;
    соціальні групи;
    індивіди;
    політичні інститути й організації.
    Політичні відносини— реальні практичні відносини, взаємозв\'язки соціальних суб\'єктів, у яких відображені їхні інтереси і здійснюється політична діяльність — співробітництво чи
    боротьба (вибори, референдуми, мітинги, зібрання, маніфестації, страйки тощо).
    Вони охоплюють зв\'язки між різними соціальними групами та індивідами, політичними інститутами та організаціями щодо завоювання і реалізації політичної влади, певних суспільних
    інтересів. Характер відносин соціальних суб\'єктів визначає політичну ситуацію, стратегію, тактику, зміст політичної діяльності. Політичні відносини встановлюють, у який спосіб
    соціальні суб\'єкти можуть здійснювати політичну діяльність через політичні інститути, норми, процедури, визначають методи й засоби політичної діяльності, регламентують її.
    Існує певна ієрархія інтересів: загальнолюдські, інтереси суспільства, народу, класу, групи. Координація, узгодження політичних інтересів, їх взаємне уточнення та обмеження з
    урахуванням об\'єктивної реальності досягаються у процесі активної політичної діяльності.
    Політична діяльність класів, націй, соціальних груп, індивідів, політичних інститутів і організацій супроводжується певним типом політичної поведінки. Така поведінка зумовлена
    вибором мотивів у винесенні рішень щодо політичних відносин, добором засобів досягнення цілей, здатністю сприймати загальний суспільний ін­терес, розумінням співвідношення з ним
    інтересу приватного, групового, вмінням їх поєднати. Політична пове­дінка охоплює як внутрішні реакції — думки, сприйняття, судження, настанови, переконання, так і конкретні дії, які
    можна спостерігати, — участь у виборах, вияв протесту, лобіювання, проведення зборів, політичних кампаній. Політична поведінка може виявити себе як у діяльності мас, класів,
    соціальних груп, націй, виборців, індивідів, політичних партій, владних структур, політичних лідерів, так і в будь-якій інституціональній ситуації — сім\'ї, бізнесі, церкві тощо, але
    обов\'язково в межах або через посередництво держави.
    Характер її значною мірою залежить від наявних у суспільстві традицій легітимації (визначення, обґрунтування правомірності, законності певних рішень і дій). Традиції легітимації
    трансформуються від визнання правомірності певних засобів, способів досягнення мети, правоти сили до усвідомлення необхідності співвідносити свої наміри з інтересами й позиціями інших
    учасників політичної взаємодії, базувати рішення й дії на невід\'ємних правах людини. Тому й форми політичної поведінки соціальних суб\'єктів можуть бути різними. Розрізняють відкриту
    (політична дія) і закриту (політична бездіяльність) форми політичної поведінки. За своєю цілеспрямованістю політична поведінка може бути конструктивною щодо існуючого суспільного ладу
    і політичної системи (спрямованою на їх зміцнення) або деструктивною і навіть екстремістською. Залежно від мотивації розрізняють соціальне усвідомлену, ціннісне орієнтовану, афектну і
    традиційно зумовлену політичну поведінку.
    Важлива роль у функціонуванні політичного життя належить особі, без чого неможлива соціально-політична діяльність. Йдеться про політичну участь.
    Політична участь — залучення людей до процесу політико-владних відносин, здійснення ними певних актів, заходів, що виражають інтерес...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены