Анализ хозяйственной деятельности

    Дисциплина: Разное
    Тип работы: Контрольная
    Тема: Анализ хозяйственной деятельности

    Контрольні питання:
    Аналіз кількісних та якісних параметрів матеріальних обігових ресурсів ті їх формування.
    Аналіз виробництва продукції рослинництва за обсягом, асортиментом та якістю.
    Аналіз використання орних земель.
    Задача №13.
    АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ І ЯКІСНИХ ПАРАМЕТРІВ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ФОРМУВАННЯ.
    Склад, структура і зміна матеріальних ресурсів характеризує­ться натуральними (кількісними), якісними і вартісними показни­ками. В умовах нестабільності вартісної оцінки
    матеріальних ре­сурсів перевага при аналізі надається натуральним (кількісним) і якісним показникам. За допомогою кількісних параметрів оці­нюють наявність матеріальних оборотних
    засобів, їх склад, потре­бу і рівень забезпеченості ними підприємства (у розрізі конкрет­них видів), функціональну і фізичну придатність ресурсів до ви­користання.
    Кожному виду матеріальних ресурсів властиві специфічні якіс­ні параметри. Для окремих з них є державні стандарти — ГОСТи, ОСТи тощо. Такими ресурсами є паливо, мінеральні
    добрива, пестициди та ін. Якісні параметри деяких ресурсів регулюються на рівні підприємства, тобто тих, що виробляються на підприєм­стві і використовуються для
    внутрішньогосподарської потреби (на­приклад, насіння, корми, органічні добрива тощо).
    Потребу в матеріальних ресурсах визначають виходячи з фак­тичних їх витрат, що склались на підприємстві, або нормативів — науково обгрунтованих норм витрат, скоригованих на
    умови під­приємства, на одиницю продукції, роботи, галузі (посівна площа, земля в обробітку, поголів\'я тварин тощо). При розрахунку по­треби в оборотних ресурсах враховують, що є
    ресурси визначаль­ні, без яких виробництво неможливе, доповнюючі, взаємозамінні тощо. Це вимагає враховувати співвідношення як між окремими видами матеріальних оборотних ресурсів, так
    і між ними і основ­ними виробничими фондами, які деякою мірою є базою для ви­значення потреби в матеріальних ресурсах. Якщо відома площа посіву, то, знаючи норму висіву, неважко
    визначити загальну по­требу в насінні. Маючи поголів\'я певного виду тварин, враховуючи їх продуктивність, є можливість розрахувати потребу в кормах та ін.
    Порівнюючи фактичну (можливу, потенційну) наявність мате­ріальних оборотних ресурсів з потребою в них, визначають рівень забезпеченості ними підприємства, який розраховують як у
    цілому по підприємству, використовуючи для цього вартісну чи енергетичну
    оцінку.
    При аналізі величини відхилення ресурсів треба враховувати, що це відхилення є наслідком впливу кількісного і ціннісного факторів, кількісну величину якого виявляють,
    застосувавши лан­цюгову підстановку або прийом різниць. Для виявлення першо­причин відхилень розрахунок здійснюють у розрізі окремих видів ресурсів (наприклад, корми: концентровані,
    грубі, соковиті, доб­рива: азотні, фосфорні, калійні тощо), причому враховують і дже­рела надходження ресурсів — чи це залишки з минулого періоду, чи надійшли в цьому році; вони
    власного виробництва, чи купле­ні. Таку оцінку найкраще робити з використанням матеріального балансу з урахуванням наявності ресурсів на початок періоду, їх надходження, витрачання і
    залишку на кінець аналізованого пе­ріоду.
    Проте завдання аналізу полягає не тільки в оцінці забезпече­ності виробництва окремими видами ресурсів, а і в оптимізації їх співвідношення.
    Виробничі запаси
    — це частина предметів праці (обо­ротних засобів), які ще не вступили в процес виробничого спожи­вання, але без них неможливе здійснення виробництва. Виробни­чий запас оборотних
    ресурсів повинен забезпечувати безперебійну роботу підприємства.
    Загальний обсяг виробничих запасів залежить від характеру виробництва, обсягу виробленої продукції (робіт, послуг), умов одержання матеріальних ресурсів, вартості (собівартості)
    мате­ріальних цінностей, економічного стану підприємства та ін.
    Для аналізу формування виробничих запасів необхідно уяснити особливості виробничого процесу, який має свої відмінності в кожній галузі підприємства. Залежно від характеру
    одержання виробничих запасів їх поділяють на дві групи — власного вироб­ництва і покупні. У сільськогосподарських підприємствах основна частка (50—70%) виробничих запасів припадає на
    ресурси влас­ного виробництва — корми, насіння, садивний матеріал, тварини на вирощуванні та відгодівлі, органічні добрива тощо.
    При формуванні виробничих запасів за рахунок купівлі особ­ливу увагу приділяють обгрунтуванню їх потреби і перш за все в найважливіших — електроенергії, паливі і мастильних
    матеріалах, запасних частинах, мінеральних добривах, будівельних матеріалах тощо. (В основу розрахунків кладуть прогресивні нормативи, які передбачають використання передових
    матеріало- і енергозбері­гаючих технологій, виробництво високоякісної, економічно чистої, конкурентоспроможної продукції.
    Для створення необхідних виробничих запасів матеріальних ресурсів велике значення має система їх придбання.
    Постачання сільськогосподарських підприємств в основ­ному здійснюватиметься у двох напрямах—через укладення з державою угод на продаж їй окремих видів сільськогосподарської
    продукції, в яких передбачатиметься централізована поставка то­варно-матеріальних цінностей, та ширший розвиток ринкових структур, зокрема, товарно-сировинних бірж, різних
    посередниць­ких торгово-комерційних структур та ін. Якщо в першому випад­ку ціни на матеріальні ресурси, як правило, будуть фіксовані, то в Другому — їх визначатиме баланс попиту і
    пропозиції. Завдання аналізу — допомогти визначитись з прийняттям певних варіантів рішень, пов\'язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей за різними напрямами.
    Формуванню і підтримці оптимальних запасів товарно-матері­альних цінностей на різних рівнях їх проходження, оперативному забезпеченню потреби підприємств у необхідних ресурсах
    сприятиме створення автоматизованої системи управління (АСУ) мате­ріально-технічним постачанням.
    Специфічною особливістю, яку слід враховувати при аналізі формування оборотних ресурсів, є те, що потреба в них різко ко­ливається протягом року. Це пов\'язано із сезонністю
    сільськогос­подарського виробництва, а отже, створює додаткові труднощі у нагромадженні їх запасів, зокрема, це пошук коштів на їх при­дбання і ведення виробничого процесу за
    відсутності надходжен­ня сільськогосподарської продукції.
    АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА ОБСЯГОМ, АСОРТИМЕНТОМ І ЯКІСТЮ.
    Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва за­лежить від виконання плану посівних площ та урожайності сіль­ськогосподарських культур.
    Оцінку дотримання планової площі роблять на основі порів­няння фактичної посівної площі з плановою. Оскільки зміна роз­міру посівної площі зумовлює зміну її частки в загальній
    площі, то в процесі аналізу вивчають і структурні зміни, які в умовах обмеження площ є одним із факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її
    ефективності.
    За результатами аналізу необхідно оціни­ти зміни посівних площ і якщо ці зміни небажані, намітити конк­ретні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх.
    Більш дина...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены