Техника как социальный феномен

    Дисциплина: Философия
    Тип работы: Контрольная
    Тема: Техника как социальный феномен

    Національний технічний університет України
    \"Київський політехнічний інститут\"
    Факультет інформатики та обчислювальної техніки
    Кафедра: АСОІУ
    Контрольна робота з курсу \"Філософія\"
    Тема:
    \"Техніка як соціальний феномен
    Виконав:
    Прийняв:
    Студентка групи ЗІС-01
    Викладач
    Соколова Наталія Сергіївна
    м.Київ
    2002р.
    План.
    Вступ
    1. Поняття техніки. Різні тлумачення поняття техніки.
    2. Розвиток техніки. Закономірності розвитку техніки і технічний прогрес.
    3. Взаємодія техніки і суспільства
    4. Проблеми і протиріччя розвитку техніки
    Висновок
    Вступ
    Наука і техніка як напрямки людської діяльності існують віддавна. Однак, якщо в минулих сторіччях проблеми цих областей цікавили лише вузьке коло причетних до них інтелектуалів,
    а відношення до техніки було сугубо прикладним, то наш час висунув обидва ці явища у центр суспільної уваги, залучило до них погляди мільйонів людей. Осмислення їх значимості для
    історії і кожної людини стало задачею філософської думки. Зараз філософія техніки і філософія науки сформувалися як відносно самостійні області теоретичного пошуку, не менш значимі,
    чим традиційні онтологія і гносеологія.
    Необхідно відзначити, що якщо наука - древній об\'єкт філософської рефлексії, то техніка стала предметом професійного філософського аналізу порівняно недавно.
    Звичайно ж мислителі Древньої Греції, епохи Відродження, і Нового часу зверталися до розгляду теоретичних і філософських проблем техніки, однак, перші зачатки саме філософії техніки
    виникли в XIX столітті в Німеччині, Франції, на початку XX століття - у Росії (роботи П. А. Энгельмейера). Середина нашого сторіччя породила могутній сплеск уваги до цієї проблеми.
    Мартін Хайдеггер, Карл Ясперс, Томас Веблен, Олвин Тоффлер і ряд інших філософів (у т.ч. наших співвітчизників) поставили найгостріші проблеми щодо онтологичного статусу і генезису
    техніки, її сутності, феноменологичних характеристиках і перспективах майбутнього розвитку.
    Стрімкий розвиток техніки обумовив її усеосяжний вплив на сучасний світ. Визначальний вплив техніки випробують такі соціальні сфери й інститути як економіка,
    екологія, наука, політика і т.д.. У нашому столітті це принциповим образом змінює соціальний статус техніки, перетворює її у фактор, що визначає майбутнє людства. Немаловажне й інша
    обставина. Сучасна техніка усе більше створюється зусиллями колективної творчості, особливо якщо мова йде про складні системи. Вона вимагає величезних витрат, нерідко ґрунтується на
    таких інтенсивних процесах, що можуть бути небезпечні і руйнівні. Техніка завжди зв\'язана з людиною. Люди і техніка взаємодіють між собою не тільки на виробництві, але й у побуті, У
    повсякденному житті. Це спілкування підсилюється разом зі зростаючою технізацією громадського життя.
    Техніка нашого часу більше не техніка минулих століть. Технічний розвиток досягло такого рівня, що, у принципі, людина може здійснити будь-як своє бажання, усе менше і менше
    залишається неможливого для людини, оснащеного технікою. Усе це загострює проблему наслідків технічного розвитку. Людина так глибоко проникає в надра природи, що по суті своєї
    технічна діяльність у сучасному світі стає частиною еволюційного процесу, а людина - співучасником еволюції.
    Отже, що ж це за феномен - техніка? Яка її сутність, як вона взаємодіє з природою, суспільством, людиною, які закономірності її розвитку, яке відношення до неї?
    Питань безліч.
    1. Поняття техніки.
    Різні тлумачення поняття техніки.
    Довгий і складний шлях пройшло у своєму розвитку людство і весь цей шлях невіддільний від прогресу техніки. Мінялися історичні епохи, відбувався рух від однієї
    формації до іншої. Кожна нова ступінь соціально-економічного розвитку ґрунтувалася на новій технічній базі. Мінялося і розуміння самого громадського життя, новим змістом наповнялися
    нові, давно сформовані поняття.
    Так відбулося і з технікою. Це поняття виникло ще в античному суспільстві і бере свій початок від грецького слова \"техне\", що означало уміння, майстерність,
    митецьку діяльність. Тепер це слово асоціюється в більшості людей з машинами, різними знаряддями, усе більш складними системами, що пронизують практично всі сфери громадського життя і
    людської діяльності. Але збереглося і старе значення цього слова: говорять про техніка художника і музиканта, актора і спортсмена, припускаючи всі те ж уміння і майстерність.
    З\'являються нові тенденції в розумінні техніки, зв\'язані зі зростанням ролі науки в технічному розвитку, а так само з тим, що тепер нерідко набагато складніше розробити, спроектувати,
    технічну систему, чим її виготовити. Це висуває на перший план наукова і технічна творчість, породжуючи нові аспекти в інтерпретації самої техніки.
    Зміст поняття \"техніка\" незвичайно розширився й ускладнився, тому, дати його адекватне визначення стало справою надзвичайно складною. Багатозначність у розумінні
    техніки і розмаїття її визначень неминуче змушує почати вивчення проблеми з розгляду питання про те, який зміст охоплює це поняття. Звернемося до філософського енциклопедичного
    словника.
    ТЕХНІКА (від грецького \"техне\" - мистецтво, майстерність, уміння) - система штучних органів діяльності суспільства, що розвивається за допомогою історичного процесу
    в природному матеріалі трудових функцій, навичок, досвіду і знань шляхом пізнання і використання сил і закономірностей природи. Техніка разом з людьми, що створюють її і приводять у
    дію утворить складову частину продуктивних сил суспільства і є показником тих суспільних відносин, при яких відбувається праця; складає матеріальний базис кожної суспільної
    формації.[19 c.564]
    У такий спосіб техніка - це феномен, що вимагає детального аналізу і глибокого філософського осмислення. Відразу ж потрібно відзначити, що філософія почала вивчати
    феномен техніки з явним запізненням. Античні концепції вже згадуваного \"техне\" мали на увазі скоріше не техніку, а мистецтво виробництва речей, що втілює в собі знання, що наслідує
    природі і виступає як зразок для розуміння мінливого природного буття. Французькі і німецькі просвітителі (Даламбер, Дідро, Алштед, Бекман, Юр і ін.) звернули увагу на ремесла й
    описали багато технічних нововведень і винаходів. Гегель у \"Реальній філософії\" і \"Філософії права\" зв\'язав виникнення машини з розділенням праці, дав перший філософський аналіз
    гарматного відношення людини до природи. Однак перевага, що завжди надавалася філософією теоретичному знанню і розуму, теоретичній установці перед практичним знанням і розумом,
    очевидно і була однією з причин того, що філософія з явним запізненням звернулася до осмислення феномена техніки і ролі техніки в житті людини. У повороті філософії до техніки
    величезну роль зіграли праці К. Маркса, що дав не тільки економічний аналіз ролі машини в створенні капіталізму, але і показав руйнівний вплив машинного способу виробництва на
    робітника. Цю роль Маркса в соціально-філософському аналізі техніки визнають усі філософи техніки.
    У наші дні дослідження техніки розгортаються в різних напрямках, техніка показала свою ф...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены