Програма корекції шкільної тривожності у підлітків

    Дисциплина: Педагогика
    Тип работы: Лабораторная
    Тема: Програма корекції шкільної тривожності у підлітків

    Програма корекції шкільної тривожності у підлітків
    Мета
    зниження в підлітків рівня шкільної тривожності до ста­ну норми з контролем результату й закріпленням позитивного ефек­ту до кінця корекційної
    програми та через
    місяців.
    Завдання
    Зниження тривожності та скутості школярів.
    Формування в учнів віри у свої сили й можливості.
    Розширення можливостей школярів, формування в них необ­хідних знань, умінь і навичок для підвищення результативності шкільної діяльності та
    зниження рівня тривожності.
    Формування адекватної самооцінки в підлітків.
    Формування розуміння мобілізуючої ролі певного рівня три­вожності у вирішенні проблем і складних життєвих ситуацій.
    Розвиток уміння контролювати рівень тривожності.
    Підготовка вчителів і батьків до виконання ними завдань ко­рекції.
    Предмет корекції
    : емоційна сфера підлітків.
    Методи корекції
    : ігротерапія, проективний малюнок, психо-гімнастика, методи поведінкової корекції.
    Засоби корекції
    : ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня тривожності.
    Очікувані результати
    : зниження рівня тривожності, підвищен­ня самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.
    Етапи корекції:
    I. Діагностичний.
    Настановний.
    Корекційний.
    Етап оцінки ефективності корекційного впливу.
    І. Діагностичний етап
    Мета:
    діагностика особливостей розвитку підлітків; виявлен­ня параметрів, що потребують корекції; формування загальної про­грами
    психокорекції.
    Корекційна робота з підлітками проводиться шкільним психо­логом (на базі школи) або практичним психологом (на базі іншої установи) з метою
    зниження рівня тривожності в учнів і кращої їхньої адаптації до шкільного життя. Роботу на базі школи бажано проводити окремо за різними паралелями учнів. Даний етап при­пускає
    індивідуальні заняття з підлітками для того, щоб іще більше не підвищувати рівень тривожності й дати можливість школяреві звикнути до спілкування з психологом.
    Заняття 1
    Заняття присвячене знайомству з класом і проведенню тестуван­ня на виявлення підлітків із підвищеним рівнем шкільної тривож­ності. Для цього використовується Методика
    діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса. На цьому занятті також доцільно провести соціометричне дослідження для визначення статусу кож­ного учня в класі.
    Заняття 2
    Заняття присвячене індивідуальному знайомству з підлітками, рівень шкільної тривожності яких вищий від норми. Заняття пе­редбачає завоювання
    довіри школяра, усунення скутості у спілку­ванні й остраху говорити про себе. Для визначення емоційного стану пропонують виконати малюнок (кольоровими олівцями) без якоїсь певної
    тематики, тобто намалювати те, що хочеться в да­ний момент.
    Наприкінці заняття учневі пропонують завдання на визначення його самооцінки (Експериментальне дослідження самооцінки осо­бистості).
    Заняття З
    Заняття передбачає індивідуальну бесіду з метою не тільки виявлення основних факторів, що сприяють підвищеній тривож­ності підлітка, а й
    можливості їхнього усвідомлення учнем, а також, щоб поговорити про наболіле й виговоритися. Бесіда до­поможе також визначити коло тих людей (однокласники, бать­ки, вчителі), що
    викликають почуття тривоги, для наступної ро­боти з учнями.
    Вправа «Не подобається
    подобається»
    Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:
    що мені не подобається у школі;
    що мені не подобається вдома;
    що мені не подобається взагалі в житті.
    Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються
    в правій частині аркуша:
    що мені подобається у школі;
    що мені подобається вдома;
    що мені подобається взагалі в житті.
    Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобаєть­ся, потім
    про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку не­гативні, потім позитивні,
    показавши, що не так уже й погано все в житті.
    Далі школяреві пропонують тест Виявлення типу темперамен­ту (Айзенк).
    Заняття
    Дане заняття заключне на етапі діагностики.
    Спочатку підліткові пропонується Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі для виявлення типу відносин, що перева­жає у малих
    групах. Потім проводиться бесіда, мета якої — підготу­вати школяра психологічно до роботи у групі, заспокоїти його хви­лювання, надати впевненості в собі й віри в те, що групові
    заняття допоможуть подолати труднощі розуміння, спілкування, непевності, побороти тривогу і страх.
    . Настановний етап
    Мета:
    викликати бажання взаємодіяти та співпрацювати з пси­хологом, внести зміни у своє життя; зняти стан тривоги, страху, скутості; підвищити
    впевненість у собі й розкутість.
    Настановний етап припускає зняття стресу, напруженості та скутості в підлітка шляхом розслаблення, тобто опануван­ня учнем методів релаксації.
    Цей етап важливий також тим, що повинен установити повну й абсолютну довіру школяра до психолога, закріпити віру в те, що позитивні зміни в житті можливі й до них потрібно прагнути. І
    наступний важливий підсумок даного етапу — встановлення довіри та взаєморозу­міння між членами групи, зняття емоційної напруженості підлітків.
    Заняття
    Заняття присвячене знайомству школярів між собою. І навіть якщо підлітки знайомі
    це можливість по-новому глянути один на одного. Школярі сідають у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних
    заняттях, які не схо­жі на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати.
    Учасники групи ознайомлюються з правилами групової взає­модії:
    Участь у вправах, іграх та інших видах діяльності
    добро­вільна.
    Слухати товаришів потрібно мовчки, не перебивати й не ко­ментувати.
    Критикувати вчинок, а не людину, причому в дуже м\'якій формі, бажано з конкретною порадою даному учасни­кові групи.
    Говорити тільки те, що думаєш і відчуваєш сам, а не пере­фразувати думки інших.
    Не обговорювати поза групою те, що відбувається в ній.
    Гра «Знайомство»
    Мета: можливість вийти з власного «Я», подивитися на себе по-іншому й у перспективі стати іншим.
    Кожному
    учасникові групи пропонують назвати себе власним або вигаданим ім\'ям, і тільки назване ім\'я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про
    те, як підліток сприймає своє Я.
    Малювання на тему «Моє ім \'я»
    Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.
    Після того, як усі учасники групи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати й намалювати малюнок «Моє ім\'я», що у вигляді символів або
    образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення робіт.
    Рухлива гра «Море хвилюється»
    Мета: визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного
    емоційного фону; корекція нетерплячості.
    Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: «Море хвилюється раз». На рахунок «три» школярі ...

    Забрать файл

    Похожие материалы:


ПИШЕМ УНИКАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Заказывайте напрямую у исполнителя!


© 2006-2016 Все права защищены